Головна » 2014 » Вересень » 10 » Немов нічого й не було...
09:56 Немов нічого й не було... |
 Буремних зимніх та весняних днів 2013-14 рр на Майдані в столиці України мов і небуло. Коли холод, люті морози, палаючи шини та герої Небесної сотні не виходили із кадрів соціальних мереж та новин громадського ТВ. В кожного із нас тоді дивлячись це в соцмережах і ті хто був там безпосередньо і спостерігали на яву викликало тільки одне почуття -більше не буде так, як було... Але минали дні, наступали інші й інші обставини, за яких все це відходило на другий план. Почалася АТО, а якщо більш відповідально то це війна. Тільки встигаємо слідкувати за тими подіями, які відбуваються на сході України. Там пекло, там кров та смерть... А що на Заході держави відбувається? Все тихо, деяка частка людей патріотів поїхали в зону бойових дій, деяка частка вже чекає чергу їхати в зону АТО, немала кількість людей із диванної дивізії ниє і скулит, але є і такі, що використовують цей період для власної наживи. Нічого і ніхто не помінялось, вже всім стало удобніше, все як звично при режимі Януковича. Знизу носять вище, а ті на верх, що зараз набуває загрозлих розмахів. У нашій свідомості гуляють не зрозумілі відчуття і виникає багато запитань: чому нічого не відбувається? чому й надалі ми йдемо по тій самій стежці зла? чому? ЧОМУ??? Але хто і що буде міняти, якщо в нас самих немає змін. Все має відбуватися тільки в середині кожного із нас, ми маємо знайти силу волі і сказати собі: більше так не буде, а якщо буде то не так.
Спостерігаючи за подіями в своєму рідному селі ми згадуємо перші кроки сільських активістів на весні цього року, які не згідні були з тими процесами, що відбуваються в Студеному, не згідні були, як до них відносяться ті самі кого вони обирали, а саме сільського голову, сільських депутатів та депутатів вищих рівнів, не згідні були який рівень послуг надаються тими закладами, установами працівники яких отримують зарплату із їхніх податків. Все це було, але в один час воно пропало, пропала іскорка, пропала віра в те, що вони хотіли зробити для свого ж блага. Невже ми слабкі духом, невже не хватило сили волі, невже ми змирилися з цим злом, яке нам не один рік прискіплювали ті самі, які зараз оговталися продовжуть ще з більшим ентузіазмом сіяти розбрат між людьми. Чи змінилися студенці і що відбувається в селі??? На днях мені зателефонували і надіслали фотозйомки тих безчинств, які відбувалися раніше. Надалі рубають і возять ліс, надалі нищать природу, надалі їй завдають непоправної шкоди. Нищать дороги і всю інфраструктуру села. Таке враження, що в селі не має влади, не має громади не має нічого, щоб внесло позитив в життя людей. Чи можна дозволити так до себе відноситися?Звичайно,що ні. Має бути повага до себе, до інших і навколишнього світу. Тільки подивіться на тих,хто рубає і возить ліс, вони просто зневажають Вас, як людей. Перевозячи ліс, вони по варварськи пошкодили залізобетонні опори, порвали телефонний кабель, таким чином нанесли матеріальні та моральні збитки селу і людям. Невже нікому не має справи до цього? Чому не приймаються міри з боку п.Славець В.Ф., як сільського голови, чим займаються сільські депутати? Чому не бачить цього оновлена міжгірська міліція? Хто і що чекає? Невже настільки ми є байдужими до того, що відбувається навколо нас... Але згодом треба усвідомити, що під лежачий камінь вода текти не буде. А тому пропоную всім не забувати про свою відповідальність і більш серьозно ставитися до всього, що нам не байдуже. Наразі я спрамовую всі свої знання, сили та досвід для того, щоб разом з сільською громадою здійснювати громадський котроль за діями цих безвідповідальних осіб, від яких залежить відповідне функціонуван ня села. Таким чином в черговий раз ми будемо намагатися активізувати дієву частку сільської громади із метою покращення їхнього життя, захисту їх законних прав та інтересів студенців. І ще на останок. В Україні розпочалась виборча компанія. Не дайте себе в черговий раз обдурити. Голосуйте по совісті, голосуйте, як Вам велить душа і підсказує розум. Адже потім ми будемо себе дорікати за свій вибір. Ви вже раз проголосували за того, кого після і в очі не бачили. Цінуйте себе, поважайте себе і любіть себе, бо Ви того варті. Слава Україні! Героям Слава!!! |
|
|
| Всього коментарів: 0 | |